УПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ)

УПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ), о́вується, недок., УПОРЯДКУВА́ТИСЯ (ВПОРЯДКУВА́ТИСЯ), у́ється, док. 1. Налагоджуватися, встановлюватися в належному порядку. [Петро:] А от як упорядкується воно [життя] на інших постановах, — то тоді вже інша річ буде (Мирний, V, 1955, 147); // Розташовуватися, розміщатися. Цей найдрібніший пилок, відокремлено взятий од інших,.. Прагне до інших таких порошинок пристати і разом Впорядкуватися мудро (Зеров, Вибр., 1966, 141). 2. тільки недок. Пас. до упорядко́вувати. Неділя була [для гуцула] єдиним днем, коли можна було полагодити всі справи.. Купувалася сіль, олій [олія], усечина [усячина]; упорядковувалися відносини з властями (Хотк., II, 1966, 14); Першотравенськ — місто шахтарське, молоде. Виросло буквально на очах, швидко упорядковувалось, мужніло (Рад. Укр., 22.IV 1971, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 467.